Розглянуто теоретичні засади масової комунікації (на прикладі журналів "Літературно-науковий вісник" і "Питання філософії та психології"). Масив текстів, який раніше вивчався в хронікально-описовому аспекті, проаналізовано в контексті теорії комунікації. Методологія комунікативної репрезентації журналістського тексту, запропонована як доповнення до загальноприйнятого висвітлення історико-журналістського матеріалу, дає змогу в повному обсязі розглянути екстралінгвістичне "буття" публіцистичного виступу, розшифрувати не лише поверхневі значення, але й імпліцитно виражені. Ідентифіковано низку жанроутворювальних факторів публіцистики, а також виявлено метатекстові елементи, які є передумовою задовільного перебігу процесу комунікації.

  Завантажити