Проведено дослідження актуального для сучасного мистецтвознавства питання розвитку вітчизняного нефігуративного живопису XX ст. З урахуванням факту малодослідженості зазначеної проблеми за методологічну основу обрано інтегративну модель, яка дає змогу глибоко проникнути у суть поставлених завдань. Здійснено систематизацію напрямів вітчизняного нефігуративного живопису 1990-х рр. Комплекс усіх існуючих проблем нефігуративу розглянуто на прикладі концепції ненаративності, яка виникла на початку 1990-х рр. та сприяла розвитку теоретичного дискурсу. На підставі результатів проведених мистецтвознавчих досліджень сформульовано основні концепти ненаративного живопису. Показано вплив художньо-естетичних традицій далекосхідного мистецтва на формування концепції ненаративності, проведено аналогії та продемонстровано відмінності між ненаративним живописом та Color Field. Особливу увагу приділено визначенню місця національних традицій у практиці ненаративності.

  Завантажити