Запропоновано вважати родовим об'єктом забруднення або псування земель екологічну безпеку; основним безпосереднім об'єктом - нормальний якісний стан грунтового покриву земель, як необхідну умову екологічної безпеки; додатковим безпосереднім - безпеку життя, здоров'я людей чи довкілля, а предметом цього злочину - грунтовий покрив земель. Аргументовано доцільність виокремлення забруднення та іншого псування земель у самостійні форми злочинного впливу на землю. Наведено аргументи щодо визнання забруднення або псування земель внаслідок злочину з похідними наслідками. Установлено, що обов'язковою ознакою об'єктивної сторони злочинного забруднення або псування земель є засоби вчинення цього злочину - шкідливі для життя, здоров'я людей або довкілля речовини, відходи чи інші матеріали. Обгрунтовано тезу, що суб'єктом першої форми злочину є особа, яка зобов'язана дотримуватися спеціальних правил поводження зі шкідливими для життя, здоров'я людей або довкілля речовинами, відходами та іншими матеріалами, тобто спеціальний суб'єкт злочину. Запропоновано не вважати злочинним необережне забруднення та псування землі. Наведено пропозиції щодо вдосконалення диспозиції та санкції статті 239 КК України.

  Завантажити