Розглянуто проблему дослідження території великих міст за умов навколишнього середовища, сприятливого для життя людини. На підставі ландшафтно-екологічного підходу проведено пофакторний аналіз території міста та виділено і запропоновано групу інтегральних факторів антропогенно-техногенного походження, що формують даний стан, а саме: техногенне навантаження опосередкованого впливу, забрудненість, природність, комфортність. На основі даних факторів розроблено й обгрунтовано класифікацію районів сприятливості для життя людини та проведено еколого-географічне районування території міста. Запропоновано класифікацію, що поєднує кількісні та якісні характеристики (оцінки), а ландшафтно-екологічні дослідження та районування базуються на комплексній системі методів. Визначено заходи щодо покращання стану міського середовища на основі здійснення раціонального природокористування у процесі урбанізації, субурбанізації.

  Завантажити