У вагітних з лейоміомою матки показано наявність значної кількості серйозних ускладнень (загрози вагітності - у 78,8 % жінок, прееклампсії - у 25 %, гіпоксії плода - у 67,3 %, плацентарної недостатності - 67,6 %). Установлено взаємозв'язок між частотою виникнення ускладнень, кількістю лейоматозних вузлів у матці та розташованістю плаценти відносно до вузлів. Найбільш несприятливим є розташування плаценти у проекції лейоматозних вузлів. Виявлено залежність ускладнень і завершення вагітності та пологів у жінок з лейоміомою матки від змін параметрів гомеостазу, а саме: від зміни рівня статевих гормонів у крові (гіперестрогенемії, гіперпролактинемії, гіпопрогестеронемії) і зменшення концентрації хоріонічного мамотропіну; підвищення концентрації кортизолу та серотоніну, зменшення виділення катехоламінів, підвищення обсіменіння піхви мікробною флорою за значної кількості, у 40 % вагітних - вірусне інфікування, зниження показників місцевого імунітету, підвищення показників фактору некрозу пухлин і запальних інтерлейкінів. Установлено гіперкоагуляцію, підвищення у крові деяких важких металів (свинця), певних мікроелементів і пестицидів. Всі ці зміни можуть мати несприятливий вплив на перебіг вагітності і основне захворювання. За даними ультразвукового діагностування з'ясовано ріст лейоматозних вузлів під час вагітності. Розроблено метод прогнозування можливості виношування вагітноті в I триместрі та лікувально-профілактичні заходи для вагітних з лейоміомою матки. Застосування розробленої терапії сприяло поліпшенню змінених параметрів гомеостазу жінок, розвитку в їх організмі і, особливо, плаценті компенсаторно-пристосувальних реакцій, а також позитивно впливало на перебіг і завершення вагітності та пологів.

  Завантажити