Охарактеризовано темпоральний план речення та тексту, який в цілому створюється синтезом граматичних, лексичних засобів та екстралінгвістичних чинників. Останніми у даному стилі виступають комунікативна сфера, прагматична настанова та функції тексту. Розглянуто граматичні часи дієслова у їх первинних і вторинних функціях, як центральну ланку часового плану висловлення. Визначено типи текстів і мовленнєві ситуації, у яких домінують значення актуальної, позачасової, гіпотетичної або реальної дії. Часовий план речення вивчено як результат взаємодії дієслівних часів з лексичними одниницями темпоральної та нетемпоральної семантики, з урахуванням їх синтаксичної організації.

  Завантажити