Вивчено розвиток семантики та форм слів, які позначають рослинність, у давньо-, середньо- і нововерхньонімецькій мові. З використанням порівняльно-історичного методу, методів лінгвістичної реконструкції та ймовірнісно-статистичного аналізу з'ясовано функціональні характеристики досліджених мовних одиниць у різні періоди розвитку німецької мови, базуючись на матеріалі давньо-, середньо- і нововерхньонімецьких текстів (відповідно 260 000, 430 000, 445 000 слів) і даних міфологічних, тлумачних, етимологічних, перекладних двомовних словників німецької мови. За результатами дослідження виявлено динаміку зміни форм і значень слів - фітонімів. Виокремлено діахронічні ознаки лексем, яких використано під час реконструкції праформ і визначення мотивації основних позначень рослин у німецькій мові.

  Завантажити