Досліджено лінгвопоетичні особливості французьких готичних новел XVII - XIX ст., які мають прояв у специфіці реалізації глобальних текстових категорій, що обумовлюють композиційно-архітектонічну структуру творів, а також їх граматико-морфологічні, лексико-семантичні та риторико-стилістичні особливості. Французька готична новела є наративним текстом особливого типу зі стійкою ускладненою композиційною структурою, яка обумовлюється домінантною роллю художньої події, структурні компоненти якої - передподія, власне готична подія та постподія - зумовлюють особливості кожного з композиційних рівнів: змістового (власне композиційного), формально-змістового (рівня композиційно-мовленнєвих форм), формального (архітектонічного) й образного, а також особливості лінгвостилістичної організації. Прототипна модель французької готичної новели впродовж XIX ст. існує у трьох провідних жанрових формах - романтично-афектованій, орієнтальній і психологічній.

  Завантажити