З використанням матеріалів 25-річних спостережень у Канівському природному заповіднику проаналізовано зміни чисельності та складу населення гризунів у відповідь на наслідки господарського використання та техногенне забруднення території. Установлено, що спільною рисою реагування окремих видів на різні форми впливу є зміна типу динаміки на менш стабільний, що відбувається на фоні збільшення чисельності. Показано, що дестабілізація динаміки чисельності виявляється у вигляді розширення діапазону коливань показників, порушення характерної послідовності й тривалості окремих фаз, співвідношення величин приросту та скорочення населення. Зміни статевої та вікової структури населення демонструють наявність спільних рис, властивих окремим видам. Для всіх видів за умов техногенного забруднення характерне зменшення кількості самок. Наслідком господарського використання території є скорочення частки дорослих особин. Показано, що за умов антропогенного впливу відбуваються зміни співвідношення та статусу видів в угрупованні гризунів. На прикладі рудої нориці встановлено механізм дестабілізації динаміки населення, пов'язаний зі зміною репродуктивної стратегії. Визначено, що за даних умов зростання чисельності й дестабілізація її динаміки не обумовлені змінами індивідуальної плодючості, а визначаються лише кількістю самок, залучених до розмноження. Як головну причину зазначених феноменів розглянуто порушення відношень з кормовою базою. Порушення балансу між популяцією і середовищем призводить до знаття обмежувального впливу кормової бази. Спроби відновлення балансу виявляються у вигляді екстенсивного розмноження, що, ймовірно, супроводжується зростанням смертності особин і зниженням життєздатності нащадків.

  Завантажити