Визначено історичні етапи розвитку міжнародно-правового регулювання соціальних відносин в Європі, взаємопов'язаних з участю інститутів ЄС, Ради Європи та держав-членів, а саме: перший етап віддзеркалює імплементацію положень Римського договору шляхом приняття у 1974 р. "Першої програми дій у соціальній сфері", Хартії основних соціальних прав трудящих ЄС, Європейської соціальної хартії 1961 р. (Ради Європи); другий етап, що розпочався у 1990-ті рр., характеризується розширенням співпраці держав-членів у рамках ЄС, прийняттях Маастрихтської угоди, а пізніше - Амстердамського договору, Протоколу до Європейської соціальної хартії 1995 р., в якому встановлено систему колективного оскарження; та третій етап, зумовлений прийняттям у 1996 р. у рамках Ради Європи Переглянутої Європейської соціальної хартії та Хартії основних прав ЄС 2000 р. Значну увагу приділено характеристиці інституційного механізму регулювання соціальних відносин у межах Євросоюзу та соціальним стандартам Ради Європи. Проаналізовано організаційно-правові засади співробітництва України з Євросоюзом у сфері даних відносин і участь України в Переглянутій Європейській соціальній хартії.

  Завантажити