Теоретично обгрунтовано й експериментально доведено необхідність інтегрального бактеріологічного контролю під час виробництва питного молока. Досліджено вплив технологічних процесів і режимів первинної обробки молока на фермі на бактеріальне обсіменіння. Проведено порівняння санітарно-гігієнічних характеристик молока, що надходить на молокопереробне підприємство з сільськогосподарських підприємств та їх особистих підсобних господарств населення. За методом полімеразної ланцюгової реакції у заготівельному молоці визначено частоту виявлення Listeria monocytrogenes. Долсліджено вплив пастеризації на кількісний і якісний склад мікрофлори молока, оцінено ефективність існуючих режимів його пастеризації залежно від санітарно-гігієнічного стану сировини, пори року й умов виробництва. Для пастеризованого молока виявлено точки повторного бактеріального обсіменіння, вивчено кількісний і якісний склад вторинної мікрофлори. На підставі результатів проведених досліджень запропоновано схему інтегрального бактеріологічного контролю, який має розпочинатися з сировинної зони та виконуватися спеціалістами молокопереробного підприємства.

  Завантажити