Досліджено семантичний і синтаксичний аспекти мовної структури української народної загадки, обгрунтовано її визначення як лінгвокультурного міні-тексту. Виявлено, що специфіка загадки як семантичного фольклорного твору полягає в обранні конкретної теми, виборі згадуваного об'єкта, денотата, якому присвячено міні-текст, а також у лаконізмі, парадоксальності змісту, чіткій лаконічній формі тексту. Показано, що цілісність тексту загадки створюється поєднанням її образної частини та відгадки. З'ясовано, що номінація текстом загадки - це форма висловлення, в якій закодовано евристичне розуміння певного предмета або явища. Виявлено, що текстова номінація загадки об'єднує образну частину та слово-відгадку. Досліджено синтаксичну структуру загадки, яку можна виявити лише у процесі зіставлення тексту загадки з діалогічною єдністю. З'ясовано, що текст загадки, як і діалогічна єдність, складається з двох частин, тісно пов'язаних змістом. Встановлено, що образну частину загадки, як і першу репліку у діалогічній єдності, формують синтаксично розгорнуті речення, а відгадки - однослівні, двослівні, рідше багатослівні.

  Завантажити