Вивчено закономірності структурних змін компонентів аерогематичного бар'єру й активності сурфактанту легень за дії екзо- й ендогенних факторів. Установлено, що у білих щурів, які перебували в екологічно чистій зоні, респіраторний відділ легень має типову для інтактних тварин будову. У тварин з екологічно несприятливої зони через 30 діб у стінці альвеоли було виявлено реактивні зміни, через 60 - дистрофічно-деструктивні, а через 90 діб - компенсаторно-пристосувальні процеси. Інгаляція діоксиду сірки спричинює більш виражені зміни у респіраторному відділі легень, а застосування ліпіну після гострого отруєння ним - значне покращення структури аерогематичного бар'єру тільки у перші 24 год. За перитоніту набряк компонентів аерогематичного бар'єру виявляється через 30 хв після початку експерименту. За пізніх термінів (3 - 24 год) переважають деструктивно-дистрофічні зміни, різко знижується активність сурфактанту.

  Завантажити