Досліджено проблему впливу музики та музичного мистецтва на музично-естетичне виховання дітей і молоді в Україні у другій половині XIX - на початку XX ст. Вивчено особливості теорії та практики музично-освітніх процесів в Україні, які сприяли формуванню прогресивного характеру розвитку української національної культури у другій половині XIX - на початку XX ст. Визначено основні історичні передумови та напрями процесу музично-естетичного виховання, які у соціальній взаємодії набули системних ознак і реалізовувалися у суспільному житті українського народу як освітній (у роботі загальноосвітніх і професійних навчальних закладів), громадсько-просвітницький (у діяльності громадських і культурно-освітніх організацій), композиторсько-виконавський (як музично-педагогічна діяльність видатних професійних виконавців), аматорський (у діяльності аматорських музичних колективів народно-виконавської творчості), фольклорний (як кобзарське мистецтво та побутове народно-інструментальне музикування). Обгрунтовано теоретичні засади музичного навчання та виховання у закладах освіти та позашкільних установах. Уточнено понятійно-термінологічний апарат музичної дидактики й теорії музично-естетичного виховання. Розкрито зміст музичного навчання й виховання, визначено його мету, закономірності, принципи, рушійні сили, методи та форми організації.

  Завантажити