Досліджено проблему підвищення ефективності діагностики порушень слухової системи людини за допомогою визначення суті та значимості тестів надпорогової аудіометрії за різноманітних порушень слуху. Доведено, що в основі всіх тестів надпорогової аудіометрії лежать певні закономірності функціонування слухової системи людини. Встановлено, що прояви тестів даної аудіометрії залежать від стану функції гнучкості. Враховуючи, що кожній точці площини слухового поля відповідає певна гнучкість, оцінку стану функції гнучкості можна давати лише у координаті: "частота - рівень стимулу", тобто лише у точці виміру. Вихідною точкою відліку рівня звукового стимулу під час надпорогових досліджень може бути лише поріг абсолютної слухової чутливості, тобто 0 дБ аудіометра. Оцінку результатів зазначених досліджень необхідно проводити за допомогою їх порівняння з даними, одержаних у людей з нормальним слухом на тій же частоті тестування і тих же рівнях акустичного стимулу над 0 дБ аудіометра. Розроблено морфо-функціональну модель кодування амплітуди акустичного стимулу на периферії слухового аналізатора, що дало змогу розкрити механізм і суть феномену нормалізації функції гнучкості. Запропоновано методику, алгоритм і комп'ютерну програму використання результатів надпорогової аудіометрії у топічній та диференційній діагностиці порушень слуху.

  Завантажити