Запропоновано концептуальну модель удосконалення фінансування закладів первинної медико-санітарної допомоги на засадах загальної практики - сімейної медицини (ЗПСМ) на підставі контрактних (договірних) відносин і з використанням окремих елементів програмно-цільового методу планування видатків (проведення моніторингу показників діяльності таких закладів та їх оцінки щодо ефективного використання бюджетних коштів). Виявлено особливості та закономірності функціонування та фінансування даних закладів, диспропорційність й асиметричність джерел їх фінансового забезпечення, зокрема, установлено відсутність ефективного механізму фінансування закладів первинної медичної допомоги на засадах загальної практики - сімейної медицини. Зазначено про збереження постатейного принципу їх фінансування, за цього не відбулося системного збільшення витрат на надання первинної медичної допомоги на даних засадах для забезпечення потреб на виконання покладених на заклад функцій. Норматив щодо надання первинної медичної допомоги одній особі у 2003 - 2004 рр. збільшувався пропорційно зростанню макроекономічних показників (індексу споживчих цін, підвищенню рівня мінімальної заробітної плати та посадових окладів (ставок) без урахування обсягів діяльності первинної ланки. Лікарі ЗПСМ одержали можливість опосередковано контролювати затрати на надання медичної допомоги 70 - 85-ти відсоткам населення, яке осблуговувалося ними, за фактичних фінансових затрат на власну діяльність від 2,6 до 4 % залежно від рівня бюджетного фінансування.

  Завантажити