Проведено дослідження творчості М.Лукаша у контексті українського художнього перекладу. Показано внесок перекладацької діяльності митця у розвиток вітчизняної культури, проаналізовано динаміку публікацій його перекладів і науково-критичних матеріалів про нього, визначено особливості рецепції творчості поета в Україні та світі. Визначено теоретичні засади перекладацької концепції М.Лукаша. Здійснено порівняльний лінгвостилістичний і перекладознавчий аналіз текстів оригіналів і перекладів М.Лукаша на просодійному, лексичному, граматичному, фразеологічному та стилістичному рівнях та виявлено особливості перекладацького стилю поета, зокрема, визначено новаторство його творчого методу. З'ясовано, що перекладацьку конепцію М.Лукаша спрямовано на забезпечення цілісності української культурної полісистеми та повноцінне функціонування української мови. Показано, що М.Лукаш проводив цілеспрямований відбір мовних засобів з орієнтацією на жанрово-стилістичні особливості оригіналу, надавав перевагу призабутим, рідковживаним, розмовним формам і фольклорним ресурсам, водночас розкривав потенційні можливості української мови, її високу дериваційну спроможність, органічну здатність до слово- та фразотворення, багатої синонімії. Доведено, що новаторською рисою перекладацького методу М.Лукаша є введення яскраво виражених елементів переспіву у структуру власне перекладу.

  Завантажити