Досліджено функціонування фразеології в художніх творах Н.Казандзакіса та С.Міривіліса, а також способи її відтворення у перекладі зі збереженням художньої значущості, притаманної фразеологічним одиницям оригіналу. Проаналізовано вплив особливостей формування фразеологічного міжрівня новогрецької мови на додаткову маркованість одиниць ознаками книжності та розмовності, витоки якої перебувають в явищі диплоглосії. Визначено вплив даної маркованості на функціонування фразеологізмів у художньому творі, зокрема на текстоформативну та текстопороджувальну функції, відтворення яких за допомогою фразеологічних та нефразеологічних аналогів у перекладі формує його герменевтичну цілісність та художню адекватність. Вивчено явище фразеологічної компенсації контексту. Проаналізовано шляхи контекстуальної, оказіональної фразеологізації на базі новогрецьких прецедентних одиниць. Виявлено, що в даних текстах оказіональні фразеологізми утворюються на основі прецедентних імен та ситуацій. Розглянуто прецедентну цитату як фразеоматизм та способи збереження в перекладі її інтертекстуальності.

  Завантажити