На підставі застосування комплексного підходу, що поєднує мовознавчий аналіз з елементами літературознавчого, проведено дослідження поетонімів французських романів XIX - XX ст. Особливу увагу приділено вивченню системи французької ономастичної лексики, її складу, особливостей форми, семантики та функціонування у художньому творі. Досліджено та систематизовано склад художнього ономастикону зазначеного періоду, розроблено його нову класифікацію. Встановлено, що основними типами поетонімів є антропоніми, зооніми, топоніми, хрононіми, назви артефактів, проведено їх детальне дослідження. Встановлено функціональну роль поетонімів у тексті. Виявлено, що дані одиниці можуть іменувати головних актантів твору, бути фоновими, створювати тло розгортання подій, а також виступати у ролі характеризаторів осіб, предметів, явищ, ситуацій. Показано, що поетоніми можуть бути своєрідним засобом когезії у тексті шляхом уживання варіантів іменувань і контекстуальних еквівалентів. Показано вплив літературного напряму та індивідуально-авторського стилю письменника на вибір ономастичних іменувань у творі.

  Завантажити