Подано загальну характеристику церковних початкових шкіл для народу та спеціальних духовних навчальних закладів (училищ і семінарій), запропоновано періодизацію їх діяльності та оцінено їх роль у справі освіти населення. Розглянуто взаємодію духовного відомства та світських установ, зокрема, земств, в організації народної освіти, а також місце шкіл грамоти та недільних шкіл в освітній діяльності духовенства. Проаналізовано діяльність духовенства щодо підвищення рівня своїх освітніх установ, відповідно до вимог часу. Досліджено основні проблеми розвитку церковних шкіл та духовних навчальних закладів, а також питання стосовно історії жіночих духовних училищ. Розглянуто участь представників духовних семінарій в українській культурі, наведено факти, які свідчать про певні прояви національної свідомості в середовищі рядового парафіяльного духовенства, що мали місце всупереч русіфікаторській політиці офіційної православної церкви.

  Завантажити