Уперше встановлено частоту та характер порушень серцевої недостатності та визначено найбільш значущі клініко-анамнестичні фактори та морфо-функціональні особливості серцево-судинної системи у дітей з порушенням слуху. Показано, що вираженість порушення слуху має взаємозв'язок зі змінами серцевого ритму, з утворенням ектопічних вогнищ збудження, формуванням змін фази реполяризації та синдрому подовженого інтервалу QT. Установлено різнонаправлені вегетативні порушення та зниження адаптаційно-пристосувальних механізмів організму, вираженість і направленість яких залежала від індивідуально-типологічних особливостей особистості, віку та ступеня приглухуватості. Уперше розроблено спосіб оцінки функціонального стану серцево-судинної системи та удосконалені діагностичні критерії синдрому подовженого інтервалу QT. Відзначено, що виявлені клініко-параклінічні особливості уможливили удосконалення реабілітаційних заходів у слабочуючих дітей з порушеннями серцевої діяльності.

  Завантажити