Встановлено, що хворі старших вікових груп з ушкодженням хребта та спинного мозку (СМ) складають особливу групу потерпілих, у яких наявність супутніх захворювань, а також висока частота поєднаних ушкоджень призводить до зниження адаптаційних функцій організму та виникнення ускладнень у гострому періоді травми. Доведено, що ушкодження хребта та СМ, яке виникає на тлі дегенеративно-дистрофічних змін хребта та судинної патології призводить до грубих розладів функції СМ навіть за незначних ушкоджень хребетного стовпа. Визначено основні прогностичні критерії, що впливають на наслідки травми та відновлення функції спинного мозку залежно від МРТ картини, механізму травми, рівня ушкодження та клінічних проявів травми.

  Завантажити