Наведено результати вивчення клінічних, біохімічних, серологічних, мікробіологічних та імунологічних показників у 137-ми хворих на хронічні запальні захворювання придатків матки (ХЗЗПМ). За результатами ретроспективного статистичного аналізу встановлено частоту сальпінгоофоритів у структурі гінекологічної захворюваності та порушення репродуктивного здоров'я за даної патології. Виявлено клінічні та параклінічні особливості ХЗЗПМ за різних варіантів перебігу. Визначено етіологічну роль і структуру мікст-інфекції у випадку загострення хронічного сальпінгоофориту та підгострому перебігу захворювання. Установлено залежність пригнічення системи інтерферону від інфекційного критерію та тяжкості запального процесу у придатках матки. Обгрунтовано патогенетичні принципи та диференційований підхід до інтерферонкоригуючої терапії шляхом використання індуктора ендогенного інтерферону - циклоферону. Зазначено, що найбільший ефект у лікуванні загострень даної хвороби досягнуто під час використання екстракорпоральної інтерферон-індукуючої терапії, що підвищило ефективність лікування у порівнянні із загальноприйнятим на 37,8 % ( у 1,9 рази) та сприяло зниженню частоти рецидивів у 5,5 рази.

  Завантажити