Установлено впродовж гострого періоду ІМ наявність достовірного зв'язку між рівнем ПЦ, показниками ендотеліальної дисфункції та рівнем катехоламінів, що дає змогу проводити багатофакторний аналіз патогенетичних механізмів ГІМ. Ступінь ендотеліальної дисфункції й активація ПЦ залежать від розміру, локалізації ГІМ, а також наявності супутньої артеріальної гіпертензії та серцевої недостатності. Застосування інгібіторів АПФ дозволяє стабілізувати функцію ендотелію завдяки нормалізації співвідношення між рівнем вазоконстрикторів (ЕТ-1) й ендотеліальним фактором реалізації (NO), а також сприяє зменшенню рівнів ПЦ.якої дозволить об'єктивізувати та контролювати динаміку ендотеліальної дисфункції й активність ПЦ, що дає змогу запобігти розвитку раннього післяінфарктного ремодулювання. Надано прогностичний алгоритм розвитку ускладнень гострого періоду захворювання.

  Завантажити