Розглянуто питання підвищення ефективності діагностики та лікування хворих на амбліопію шляхом застосування комплексу існуючих та нових терапевтичних і діагностичних методів. Вивчено патогенетичні механізми амбліопії. Для вибору оптимальної тактики лікування та прогнозу його результатів створено класифікацію та визначено симптомокомплекс функціональних порушень, специфічних для різних типів амбліопії. Вивчено особливості функції центральних (Р) і периферичних (М) відділів монокулярних каналів ретино-кортикальних зв'язків та їх взаємодію у дітей з різними формами амбліопії. На підставі одержаних результатів створено класифікацію за типами амбліопії (зокрема, виділено сенсорну, моторну, змішану) та розроблено схему лікування. Виявлено й охарактеризовано чинники, які впливають на результати підвищення гостроти зору у дітей з амбліопією після лікування, на підставі яких розроблено багатофакторні моделі, що дозволяють прогнозувати вірогідність підвищення гостроти зору на 0,2 і більше. Проведено оцінку ефективності розроблених терапевтичних методів (способів лікування амбліопії, бінокулярного та стереоскопічного зору, а також електростимуляції окорухових м'язів). Показано, що їх застосування дозволило підвищити ефективність лікування амбліопії у дітей, які раніше лікувалися безуспішно за традиційною методикою.

  Завантажити