Розглянуто обряд весілля, досліджено жанрову структуру та поетику сучасної весільної поезії Придунав'я. У контексті новітніх наукових здобутків у галузі фольклорних досліджень проаналізовано зв'язки ритуалу, обряду та весільного поетичного тексту, зокрема, акцентовано увагу на обрядодіях весільного комплексу Придунав'я. Охарактеризовано жанровий склад, образну систему й особливості побутування обрядових і необрядових пісень у весільному комплексі Придунав'я. У весільних пісенних текстах виявлено архаїчні стереотипи та пізніші змістові нашарування, модифікації та новації. Встановлено регіональні відмінності функціонування весільного обряду Придунав'я. Показано поєднання загальнонаціональних рис і регіональних локальних особливостей. Простежено функціональні зміни в досліджуваному весільному пісенному фольклорі на сучасному етапі. Розкрито особливості художньої символіки весільних пісень Придунав'я у її побутуванні та розвитку (космогонічні, зоо-, антропо-, ботаноморфні образи, колористичну та числову символіку). Проаналізовано символічну функцію образів сонця, місяця, зорі, води та її похідних, світового дерева - дерева роду - дерева (дуба, тополі, берези, вишні, калини), квітів, гарбуза, вінка, рушника, хустки. Розглянуто наслідки асимілятивних процесів у поетиці української весільної пісенності та перспективу відновлення першосмислів обрядово-міфологічного мислення.

  Завантажити