Розкрито суть понять "права людини на життя", "права людини на піддання життя ризику", "еутаназії", а також "самопожертва". Обгрунтовано положення, що цивільно-правовий зміст права людини на життя охоплює право на відмову від життя активною поведінкою людини (самопожертву), право на піддання свого життя ризику, право на участь у медичному, науковому та іншому досліді чи експерименті, право надати інструкції на випадок хвороби чи перебування у стані, коли людина не буде здатна висловити свою волю щодо підтримання свого життя, право на захист свого життя та життя інших людей від протиправних посягань. Установлено, що самозахист права людини на життя є правомірним незалежно від обраного засобу, за умови дотримання загальних засад захисту цивільних прав. Наведено рекомендації щодо оптимізації законодавчого забезпечення в Україні права людини на життя.

  Завантажити