Визначено місце процедури примирення з потерпілим у механізмі кримінально-правового регулювання. Розглянуто історію виникнення даного феномену, проаналізовано його доктринальні визначення й окреслено суб'єктивний склад. На підставі результатів дослідження кримінально-правової природи примирення з потерпілим зроблено висновок, що у вітчизняному кримінальному праві започатковано функціональний інститут примирення, який у процесі кримінально-правового регулювання взаємодіє з такими предметними інститутами, як звільнення від кримінальної відповідальності, призначення покарання, звільнення від покарання, звільнення від відбування покарання. Відзначено, що функіональна направленість даного інституту у механізмі кримінально-правового регулювання дозволяє говорити про повне або часткове відновлення за його допомогою положення, що існувало до вчинення суспільно небезпечного діяння. Визначено роль примирення під час звільнення від кримінальної відповідальності, призначення покарання, звільнення від покарання або його відбування. На підставі проведеного дослідження сформульовано теоретичні висновки та пропозиції щодо удосконалення кримінально-правового регулювання примирення з потерпілим.

  Завантажити