Охарактеризовано напрями досліджень лінгвоукраїністичних зацікавлень В.Ягича. Насамперед, це лінгвоукраїністичні розвідки вченого, його багатогранні зв'язки з українськими вченими-мовознавцями, численні статті лінгвоукраїністичного змісту українських та зарубіжних вчених у часописі "Архів слов'янської філології", заснованому й упродовж 38-ми років (1876 - 1914) редагованому В.Ягичем. З'ясовано, що позиція В.Ягича в "українському питанні" двояка: з одного боку ліберальна, з іншого - категорично радикальна. Проаналізовано лінгвоукраїністичні студії В.Ягича, в яких він вважав українську мову самостійним та самодостатнім складником східної гілки слов'янської мовної єдності. Виявлено, що В.Ягича найбільше цікавили дві галузі української лінгвістики: історія розвитку української мови та історична граматика (на основі дослідження давньоруських писемних пам'яток). З'ясовано, що всього в 42-х щорічниках "Архіву слов'янської філології" В.Ягича (1876 - 1929) було вміщено близько 60-ти українознавчих статей та рецензій, половина з яких присвячена питанням української лінгвістики - фонології, граматики, лексикології та діалектології.

  Завантажити