Досліджено психофізіологічні функції людей зрілого віку та вивчено зв'язки індивідуально-типологічних властивостей ВНД з сенсомоторними, психічними, вегетативними функціями та рисами особистості. За результатами дослідження встановлено, що психофізіологічні функції людей зрілого віку характеризуються закономірностями: досягнення максимального розвитку та стабілізація на високому рівні, нерівномірний та гетерогенний характер їх формування, високий ступінь залежності прояву сенсомоторних, психічних, вегетативних функцій, психологічної структури особистості від індивідуально-типологічних властивостей ВНД. Виявлено, що на етапі онтогенезу в осіб віком 18 - 27 років функціональна рухливість та сила нервових процесів, різні за складністю зорово-моторні реакції, властивості пам'яті та уваги досягають свого найвищого розвитку у людей віком 18 - 23 роки та мало змінюються до 25-ти років, а згодом мають поступове їх зниження. Установлено залежність між параметрами властивостей основних нервових процесів і складних сенсомоторних реакцій, обсягом короткочасної пам'яті та уваги, факторами психологічної структури особистості, а також характером реакцій серцево-судинної системи та її вегетативної регуляції під час вираженого нервово-емоційного напруження на екзамені. Виявлено, що особи з високими градаціями індивідуально-типологічних властивостей ВНД характеризуються більш короткими латентними періодами сенсомоторних реакцій, більшим об'ємом короткочасної пам'яті, уваги, вищими показниками моральної нормативності, стійкості до стресу та нижчими параметрами тривожності, нижчим рівнем функціонування серцево-судинної системи, а також меншою напруженістю регуляторних механізмів, ніж особи з низькою градацією типологічних властивостей ВНД.

  Завантажити