Комплексно досліджено німецькі абстрактні іменники в діахронії, зокрема абстрактні іменники - поняття Реформації 1518 - 1525 рр., які увійшли до сучасних терміносистем. Теоретично обгрунтовано новий методологічний підхід до проблем розмежування абстрактних та конкретних значень та дослідження абстрактної лексики в діахронії. Лексичну абстракцію розглянуто як польову структуру в семантиці, запропоновано шкалу для визначення ступеня абстрактності лексичних одиниць та їх окремих значень. Всебічно проаналізовано абстракті іменники - словотвірні та семантичні неологізми ранньонововерхньонімецької (РНВН) мови, розглянуто їх тематичні групи, екстра- та інтралінгвістичні причини їх появи, порівняно значення періоду РНВН у різних авторів - прибічників і противників реформації. Проведено статистичний аналіз вживання неологізмів в текстах РНВН, частотності способів словотвору та видів семантичної деривації. За результатами дослідження визначено ключове значення РНВН для формування сучасного німецького словника абстрактної лексики та розвитку лексичної абстракції в семантичній системі взагалі. Уточнено роль окремих авторів Реформації в процесі формування нових терміносистем, визначено деякі характерні закономірності словотвору та семантичної деривації німецьких багатозначних абстрактних іменинників в діахронії.

  Завантажити