На підставі результатів теоретичних й експериментальних досліджень сформульовано доцільність використання нетрадиційних рослинних відходів, а саме, обрізків фруктових дерев, стебел хмелю та рицини для конструювання поживних середовищ з подальшим культивуванням на їх основі кормової біомаси. Установлено, що будова основних, виділених і досліджених біополімерів сировини впливає на кінетичні характеристики їх ензиматичної та кислотної деградації. Експериментально підтверджено, що поживні середовища, одержані кислотною та ензиматичною деполімеризацією нетрадиційної сировини, є доброякісними для культивування симбіотичної асоціації дріжджів Pichia species, Candida species, Candida tropicalis, Trichosporon cutaneum, підібраної за результатами теоретичних обгрунтувань і практичних досліджень. Експериментально визначено та підтверджено за умов виробництва оптимальну кількість морських солей, що необхідно вносити на стадії гідролітичної деструкції сировини та культивування дріжджів з метою інтенсифікації виходу біомаси та підвищення її біологічної доброякісності. Розроблено біотехнологію одержання біологічно активних кормових дріжджів.

  Завантажити