На прикладі аналізу філософської концепції Г.Арендт показано, що подолання суб'єкт-об'єктного розмежування започаткувало формування політичних теорій, які базуються на світовості та множинності як фундаментальних конституентах унікального політичного досвіду. Досліджено особливості трансформації у філософській концепції Г.Арендт гайдегерівської ідеї відкритої екзистенції у концепт "становище людини", що дало змогу спростувати радикальну самотність гайдегерівського індивіда. Розкрито головні відмінності між кантівським та арендтівським розумінням множинності. Досліджено роль онтології у трансформації кантівської тотожності свобода - суверенність у контингентну свободу в політичній філософії Г.Арендт. Визначено онтично-онтологічну природу дії як єдиного способу vita activa, що безпосередньо виявляють особливості множинності та народжуваності як обставин становища людини. Досліджено способи vita activa - працю, роботу - щодо їх спроможності виказувати особливості людського буття. Висвітлено відмінності між гайдегерівським розумінням ролі приватної та публічної сфер щодо реалізації людиною власної екзистенції у контексті її природної схильності до утворенння та облаштування спільного світу, а також утворення низки специфічних зв'язків, які породжують феномен влади. Аргументовано політичний вимір людської природи. Обгрунтовано переваги та можливості відкритої політики щодо реалізації людиною власної екзистенції, набуття нею свободи та подолання явища світовідчуження. Досліджено особливості некласичних принципів облаштування спільного буття людей, які б сприяли подоланню наслідків світовідчуження лющини, оскільки вона позбавлена "оселі", бо не має естетичного та політичного контекстів, які б забезпечували її "оселею".

  Завантажити