З використанням хроноритмологічного методу уперше досліджено циркадіанну організацію екскреторної, іонорегулювальної та кислотовидільної функцій нирок за умов індометацинової блокади синтезу простагландинів (ПГ) на тлі різної функціональної активності шишкоподібного тіла (ШТ). Уперше з'ясовано роль ПГ у регуляції хроноритмів основних функцій нирок. Установлено, що ПГ є важливим автокоїдним фактором регуляції хроноритмів досліджуваних ренальних функцій. Установлено, що введення індометацину в дозі 5,0 мг/кг маси тіла блокує синтез ПГ, викликає інверсію хроноритмів екскреції іонів натрію з високим середньодобовим рівнем, підвищує дистальний транспорт катіона, гальмує мезор діурезу, швидкості клубочкової фільтрації та екскреції іонів калію, спричинює азотемію, протеїнурію, порушує виділення кислот, що титруються, й аміаку впродовж доби. Уперше показано, що ефекти індометацинової блокади синтезу ПГ залежать від функціональної активності ШТ. Установлено, введення індометацину в дозі 5,0 мг/кг маси тіла за умов гіпофункції ШТ призводить до виражених змін інтегральних характеристик хроноритмів досліджуваних показників функціонального стану нирок у порівнянні з блокадою синтезу ПГ на тлі гіперфункції органа.

  Завантажити