Обстежено й проаналізовано стан 149 реципієнтів, з яких 54-м було виконано первинну та 12-ти - вторинну трансплантацію алогенної нирки. Проведено 2804 імунологічні дослідження реципієнтів, виконано 2390 експериметів vitro. Визначено закономірність продукції медіаторів у реципієнтів до та після пересадки нирки з урахуванням особливостей посттрансплантаційного періоду, розроблено алгоритм моніторингу. Показано, що однією з головних умов спрямованої імуномодуляції Т-хелперів периферичної крові реципієнтів є індивідуалізація протоколів імуносупресивної терапії. Наведено дані експериментального вивчення взаємовпливу імуносупресивних препаратів ("Сандимуну-неоралу", "Селсепту", "Дексаментазону", "Прографу") на функціональну активність імунокомпетентних клітин. Установлено коефіцієнти сполучення, що характеризують синергічну, адаптивну та антагоністичну взаємодію імуносупресивних препаратів. Запропоновано новий підхід щодо підбору імуносупресивних препаратів та їх доз.

  Завантажити