На підставі аналізу широкого кола архівних джерел досліджено роль Російської православної церкви в суспільно-політичному житті України в 1917 - 1921 рр. Розглянуто сферу церковно-державного життя у взємозв'язку з трансформацією суспільних і національних відносин в імперії та конфліктом між принципово різними типами культур України та Росії в єдиному православному просторі. Обгрунтовано, що історико-канонічна інтерпретація ролі й місця Київської митрополії в концепціях створення націй сформувала в українському суспільстві дві різні ідентичності: українську та православну, а також російську та православну. Їх зіткнення у православному просторі імперії постійно провокувало перманентний культурний конфлікт, який за складних політичних умов переростав у кризу національної ідентичності. Підкреслено, що глибокий і тривлий конфлікт двох православних культур відбився в 1917 - 1921 рр. на результатах боротьби українців з створення помісної церкви. Наведено ствердження, що саме спосіб визначення (або інтерпретації) національно-конфесійної ідентичності був для опонентів основним аргументом для обгрунтування автокефальної або централізаторської позицій. Зазначено, що у поєднанні з нестійкістю української державності невизначеність у національно-конфесійній сфері призвела до поразки національно-церковного руху в Україні та сприяла його дискредитації патріархом у православному світі.

  Завантажити