Здійснено комплексний аналіз лінгвофілософських і культурологічних аспектів ідеї інтертекстуальності. Визначено інтертеоретичний та міждисциплінарний характер оформлення концепту "інтертекст", а також його варіативність, зумовлену труднощами концептуалізації інтертекстуальності як "явища". Виділено напрямок, пов'язаний з критикою репрезентаційної моделі мови та проблемою "симулятивності позначення". Умотивовано сполучення підходу до тексту як до "множинного" (децентрованого, несамототожного, відкритого наступним трансформаціям-"переписуванням") та ідеї дискурсивної "розрізненості" природної мови. Висвітлено адекватність метафоричного вираження "проблемної сутності" інтертексту. Уточнено спосіб співвідношення "множинного тексту" та "безлічі текстів", підстави варіативності інтертекстуальних практик, характер метаморфоз суб'єктивності скріптора. Запропоновано варіанти метафори й обгрунтовано доцільність її використання для аналізу культурних явищ, спрямованих на "збільшення відмінностей" та "толерантність до Іншого".

  Завантажити