Розглянуто різні аспекти процесу соціальної адаптації нових релігійних течій (НРТ), а також методологічні питання їх дослідження. Аналіз найбільш конфліктних ситуацій у релігійній сфері кінця XX ст. свідчить про здатністі НРТ становити перед державою складні проблеми, вирішити які не спроможні навіть найбільш розвинені інститути демократії. Зроблено висновок, що особливість сучасної релігійної ситуації полягає у створенні поряд з релігійною практикою відносно самостійної сфери релігієзнавчої теорії, в яку трансформуються соціальні суперечності, створені НРТ. Таким чином відбувається їх часткове вирішення. Зазначено, що більш повне розуміння природи даного феномена може бути досягнуто тільки з урахуванням його взаємозв'язку з двома іншими складниками сучасної системи специфічних суспільних відносин: традиційними церквами та світською державою. Встановлено, що основними модифікаціями цієї системи є онтологічна, онтична й екзистенціальна форми. Онтологічна форма трансформує вихідну проблему соціальної адаптації НРТ у сферу обговорення проблеми релігієзнавчої експертизи, друга - у сферу методологічних питань дослідження даного релігійного феномена. Визначено, що ці три системи є тими необхідними формами, які створює сама сучасна система церковно-державних відносин для розв'язання вихідної суперечності, в епіцентрі якої є процес соціальної адаптації нових релігійних течій.

  Завантажити