Досліджено мову писемних пам'яток Іспанії XII - першої чверті XVII ст., органічно взаємопов'язаної з тенденціями культурного континуума епохи створення самобутньої національної літератури та національної мови. Проаналізовано соціально-історичні передумови становлення народних мов на території Західної Романії. Розглянуто специфіку поетики та літературної творчості кастильського періоду формування національної мови Іспанії, своєрідність історико-соціальних умов "іспанізації" запозичених сюжетів, тем і мотивів, розвитку національного змісту літертурної спадщини. Це надало можливість висвітлити основні компоненти системи світоглядних і естетичних цінностей носіїв іспанської мови, які в результаті еволюції іспанського суспільства та його мови відобразились на рівні мовної системи, тобто у власне мовному значенні слів, а також виявити лінгвокультурологічну цінність мовних репрезентацій (слів, словосполучень, звуків, звукових комплексів у слові) у динаміці становлення мовної системи. Доведено, що у фонетичній системі мови, що набуває ознак національної, закладені реальні можливості варіювання форми слова, стосовно якого може використовуватися критерій фонетико-графічного декорування тексту у сполученні з іншими критеріями нормативності, насамперед, з критерієм відповідності лексичній системі мови.

  Завантажити