Досліджено історичний процес становлення та розвитку сільськогосподарської радіоекології в Україні, що розпочався за перших відкриттів у фізиці (1895 р.) та базується на засадовизначальних ученнях В.І.Вернадського, В.Н.Сукачова, В.М.Клечковського та результатах сучасних радіоекологічних досліджень на територіях радіонуклідного забруднення України. Проаналізовано основні етапи становлення науки радіобіології. На підставі цього аналізу визначено періодизацію становлення та розвитку сільськогосподарської радіоекологізації як самостійної галузі науки. За цього виділено три періоди, а саме: створення передумов та формування нового напряму, дослідження концентрації та міграції радіоактивних речовин в об'єктах навколишнього середовища, започатковані у 1920 р. В.І.Вернадським; усвідомлення світовою громадськістю сформованого глобально діючого фактора - штучних радіонуклідів та іонізуючого випромінювання, а також необхідності пошуку способів і методів протипроменевого захисту; широкомастабні дослідження з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Обгрунтовано пріоритет українських вчених у розвитку сільськогосподарської радіоекології та внесок окремих учених у цей процес.

  Завантажити