Удосконалено методологію нормування забруднення грунту екзогенними хімічними речовинами. На підставі вивчення дії вуглеводнів, важких металів і солей лужних доведено провідне значення фізико-хімічних властивостей грунту у процесах перетворення, міграції й транслокації забруднюючих речовин. Встановлено рівень їх небезпечності для суміжних середовищ. Зазначено, що нові методи об'єктивного нормування створено з урахуванням кількісних показників стійкості грунту до забруднення. Розмежовано поняття "стійкість" і "буферність". Удосконалено термінологічний апарат і методологію вчення про стійкість грунту до дії зовнішніх чинників. Розвинуто теорію агрегативної стійкості тонкодисперсної системи грунту та її зміни під впливом факторів навколишнього середовища. Розроблено методологію та нормативи екологічної, господарської й меліоративної регламентації забруднення грунту нафтою та нафтопродуктами. Визначено концептуальні принципи педоекологічного нормування забруднення - функціональність і комплексність оцінки, а також грунтово-кліматичну адаптованість і стандартизованість нормативних параметрів.

  Завантажити