Вперше на субклітинному рівні виявлено структурні зміни судинної, гермінативної, сполучнотканинної систем яєчка в дітей з вродженими та набутими захворюваннями органа. Виділено наявність двох стадій морфологічних змін яєчок у дітей - компенсаторно-адаптаційних і незворотніх порушень. Встановлено, що хірургічні захворювання яєчка та сім'яного канатика в дітей, які перебігають з розладами васкуляризації та розвитком ішемічного синдрому органа, є поліетіологічними та монопатогенетичними. З'ясовано, що порушення сперматогенезу в дітей з даною патологією пов'язані зі змінами судин спочатку венулярної ланки, потім - артеріол і капілярів. Обгрунтовано доцільність використання активної хірургічної тактики в комплексному лікуванні хворих з патологією пахвинно-калиткової області. Впроваджено до практики дитячої хірургії апробований авторський спосіб хірургічної корекції вроджених пахвинних гриж у новонароджених і дітей першого року життя, за якого не здійснюється широка мобілізація та відсікання грижового мішка, останній перев'язується, розсікається за довжиною та залишається на місці. Запропоновано спосіб хірургічної корекції пахвинних гриж, який відрізняється тим, що додатково укріплюються грижові ворота за рахунок формування дуплікатури очеревини над ними та здійснюється пластика глибокого пахвинного кільця. Розроблено спосіб лікування травматичних ушкоджень яєчка та сім'яного канатика в дітей шляхом транслімфатичного внутрішньояєчкового введення антибіотика. Вперше здійснено прижиттєву діагностику судинних розладів яєчка в дітей з його хірургічною патологією методами дуплексного сканування з кольоровим доплерівським картируванням та енергетичного доплерівського картирування. Наведено схему комплексного лікування дітей з хірургічною патологією чоловічих статевих органів, яка максимально зберігає його функцій. Доведено необхідність проведення післяопераційної терапії дітей, прооперованих на калітці та її органах, з метою відновлення їх гемомікроциркуляції, захисту гематотестикулярного бар'єра та сперматогенного епітелію. Визначено доцільність проведення диспансеризації дітей з даною патологією, як методу профілактики можливих ускладнень з боку чоловічої статевої залози.

  Завантажити