Бази даних


Автореферати дисертацій - результати пошуку


Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"

Вид пошуку
Пошуковий запит: (<.>ID=20081124049158<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 1
   
Яковенко І.В. 
Творчість Фленнері О'Коннор: архетип та "літературна теологія" : Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.04 / І.В. Яковенко ; Київ. нац. лінгв. ун-т. — К., 2003. — 18 с. — укp.

Акцентовано увагу на актуалізації архетипів води, землі, вогню та повітря в творах Фленнері О'Коннор. Серед архетипів води вивчено "комплекс Харона" (сугестію фігури міфологічного перевізника душ), "комплекс Офелії" (акт добровільного втоплення невинної жертви), архаїку струмка вічної молодості, мотив крові. Виявлено художні імплікації архетипу землі, досліджено "комплекс Іони" (черево, проковтування, поїдання їжі), образ труни, архетипи дому, матері, сходів, гроту, печери (природної могили), архаїку скелі, павича, ока (слабкозорість, сліпоту, самозасліплення). Наведено трактування архетипу вогню в художній прозі авторки (пожежі, мотиву шалу, гніву, насильства), здійснено колористичний дискурс (опозиція "світло - темрява"). Серед архетипів повітря проаналізовано образ дерева (вертикальна вісь) і неба. Творчість Фленнері О'Коннер розглянуто і в аспекті "літературної теології", яка інтегрує, парадоксально синтезує в собі відомі тенденції католицтва (релігійний еволюціонізм Тейяра де Шардена) та протестантизму. О'Коннорівські імплікації феномену віри охарактеризовано зважаючи на теології К.Барта (віру як незнання, напружене очікування, ствердження та заперечення) та неопротестантизм П.Тілліха та братів Нібурів (одкровення, епіфанію). Здійснено інтерпретацію символічних імен персонажів.

  Завантажити


Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(7СОЕ)-4 О'Коннор Ф. + Ш400.04:Э + Э37-103.61 +
Шифр НБУВ: РА325572


Рубрики:
 
Відділ інформаційно-комунікаційних технологій
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського