Уперше встановлено ранній етап взаємодії коронавірусу та ротавірусу з ентероцитом кишечника свиней: пошкодження структури мікроворсинок цих клітин, що відбувається до момента адсорбції на специфічних рецепторах клітинної мембрани. Визначено структуру популяції ротавірусу свиней та її зміни за довготривалої адаптації (протягом 85-ти пасажів) до чутливих систем культивування. З'ясовано гетерогенність популяції збудника (за S-ознакою та методом електронної мікроскопії), у якій постійно присутня стабільна мікропопуляція патогену. Уперше встановлено генотоксичну дію патогенних РНК-вмісних вірусів, збудників інфекційних хвороб тварин. Виявлено та порівняно мутагенний ефект патогенних РНК-вмісних вірусів свиней за моно- й асоційованих інфекцій (у випадку сукупного та роздільного інфікування епізоотичними штамами рота- та коронавірусу свиней) за умов in vivo. Установлено пошкодження хромосомного апарата у клітин свиней (in vivo та in vitro) з застосуванням живих вакцинних противірусних препаратів. Виявлено, що одночасний вплив двох РНК-вмісних вірусів підсилює генотоксичний ефект у клітинах свиней у порівнянні з дією одного патогену. Відзначено щодо відмінності впливу вакцинних штамів вірусу класичної чуми свиней (живого) й інактивованого) на хромосомний апарат клітин цих груп. Визначено зміни інфекційної активності коронавірусу та ротавірусу свиней (інгібіцію та підвищення) під дією настою кореня женшеню, одержаного з калусної культури, що можна використовувати у виробництві інактивованих і живих вакцин. Визначено можливість зниження мутагенного впливу РНК-вмісних вірусів тварин за допомогою фітопрепаратів.

  Завантажити