Розроблено цілісну концепцію теорії адаптації у перекладі та її понятійний апарат. Визначено лінгвокультурологічні та методологічні засади застосування перекладацької адаптації до прагматичних текстів. Висвітлено питання стосовно класифікації видів адаптації, умов і меж вживання адаптивних стратегій. Запропоновано класифікацію адаптивних перекладацьких засобів. Базуючись на системному підході, вивчено поняття "адаптація", установлено ієрархію структурно-типологічних, функціональних, когнітивних і компаративних методів аналізу дискурсу / тексту. Відзначено, що визначення адаптивного потенціалу дискурсу / тексту здійснюється у межах інтралінгвістичного та перекладознавчого зіставлення прагматичних типів текстів політичного та релігійного дискурсів, що дозволяє пропонувати адаптивні перекладацькі моделі аналізованих типів текстів.

  Завантажити