Встановлено, що в епоху постмодерну загострюються проблеми існування правових нормативів і державних інститутів. Доведено, що на тлі кризи європоцентристського підходу щодо права зростає інтерес до власної правової спадщини, правових традицій, збереження наступності у праві. Показано, що неможливо обійтися без правової акультурації як запозичення положень інших правових культур. Зазначено, що з огляду на специфіку правового розвитку України можна вважати встановленою її належність до євразійської правової сім'ї. Обгрунтовано, що правова політика в Україні має бути націлена не на створення законодавчого права, а на врахування власної правової спадщини та традицій, активне впровадження в юридичну практику та освіту розробки вітчизняної юриспруденції, розвиток нормативно-правової бази та державних інститутів, адекватних правовому менталітету та правовій культурі нашого народу.

  Завантажити