Підвищено ефективність діагностики активності запального процесу й обгрунтовано можливості та доцільність застосування нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП) під час консервативного та післяопераційного лікування жінок з захворюваннями придатків матки за рахунок комбінування нестероїдних протизапальних препаратів з антимікробними та анальгезуючими засобами. Виявлено високу діагностичну чутливість інтерлейкінів та визначено переваги їх у порівнянні з традиційними показниками запалення. Встановлено, що інтерлейкін-6 та туморнекротичний фактор є високоінформативними маркерами ранньої діагностики запального процесу придатків матки за відсутності чіткої клінічної маніфестації запалення і можуть діагностувати розвиток септичних ускладнень у післяопераційному періоді після втручань на придатках матки. Вперше обгрунтовано нові схеми лікування запальних процесів придатків матки з використанням інгібіторів циклооксигенази-1 диклофенаку натрію та циклооксигенази-2 німесуліду, а у разі ведення післяопераційного періоду у гінекологічних хворих стосовно ускладнень захворювань використано комбінування диклофенаку натрію з центральними анальгетиками. Включення НПЗП у разі ведення післяопераційного періоду знижує рівні показників запального процесу. Розкрито механізми взаємодії диклофенаку натрію з центральними анальгетиками, які полягають у сумації знеболюючих ефектів лікарських засобів, гальмуванні реакції деметилювання, сповільненні елімінації препаратів з плазми крові.

  Завантажити