Висвітлено становлення та розвиток політичних, торговельно-економічних, науково-технічних і гуманітарних відносин між Україною та Німеччиною у 1990-х рр. Розглянуто основні напрями співробітництва. Визначено певні проблеми економічного характеру, які гальмували розвиток українсько-німецького співробітництва. Проаналізовано суттєві позитивні зрушення у ставленні ФРН до незалежної України, що спричинили формування нових політико-правових відносин, які сприяли розвитку торговельно-економічного співробітництва. Відзначено, що становлення торговельно-економічних зв'язків між обома країнами відбувалося за складних умов стагнації внутрішньої кон'юнктури у Німеччині та економічно нестабільного господарства України. Проаналізовано активне встановлення безпосередніх ділових стосунків інститутів і підрозділів Академії наук України з відповідними установами ФРН. Зауважено, що значну роль у розширенні культурного співробітництва відіграв німецький культурний центр Гете-інститут (м.Київ), німецькі фонди та об'єднання німців України. Відзначено, щодо необхідності вирішення проблеми, що стосується осіб німецького походження, які проживають в Україні. Нерозв'язаними залишилися питання реституції культурних цінностей, вивезених з обох країн у роки Другої світової війни. Наголошено на значенні домоги, наданої Україні Німеччиною у зв'язку з аварією на ЧАЕС. Досліджено розвиток науково-технічного та гуманітарного співробітництва, яке сприяло подоланню стеротипів минулого.

  Завантажити