Досліджено проблему покращання результатів хірургічного лікування хворих на сполучені гастродуоденальні виразки на підставі вивчення ланок патогенезу захворювання, уніфікації показань до оперативного лікування й удосконалення методик оперативного втручання. Показано, що тривалий контакт слизової оболонки (СО) гастродуоденальної зони з ефедрином збільшує частоту розвитку сполучених виразок, спричиняє розвиток гіперплазії клітин залоз і кишкової метаплазії, уповільнює розвиток атрофії залоз. Досліджено стан мікроциркуляції СО шлунка. Вивчено метаболічний та імунний статус хворих на ізольовані та сполучені гастродуоденальні виразки, у яких зареєстровано тривалий контакт СО з ефедринвмісним препаратом. Вивчено клінічну ефективність розробленого дисертантом способу хірургічного лікування хворих на сполучені гастродуоденальні виразки, які мали в анамнезі тривалий контакт СО з ефедринвмісним препаратом. Вивчено патогенетичну ефективність глутаргіну, ербісолу та тимогену у комплексі хірургічного лікування хворих з ізольованими та сполученими гастродуоденальними виразками. Вивчено вплив даних препаратів на імунний та метаболічний статус прооперованих хворих. Розроблено та впроваджено в практику спосіб хірургічного лікування хворих зі сполученими виразками.

  Завантажити