Досліджено фізико-хімічні реакції фенольних сполук та їх сумішей у складі рослинних екстрактів з пероксильними радикалами етилбензолу, соняшникової олії та дифенілпікрилгідразилом. Встановлено, що природні орт-поліфеноли є одними з найбільш ефективних антиоксидантів. Зазначено, що кількість і хімічна структура даних поліфенольних сполук у складі біологічно-активних речовин рослин визначає антиоксидантні властивості одержаних з них екстрактів. Визначено оптимальні умови екстрагування фенольних сполук з рослинної сировини. Доведено, що реакційна здатність природних фенолів у реакції з пероксирадикалами, у разі відсутності стеричних ефектів, визначається двома основними факторами: термодинамічним - міцністю зв'язку, що розкривається та полярним - здатністю молекул віддавати електрони та утворювати з пероксирадикалами у перехідному стані структури з розділенням заряду. Досліджено, що висока активність орто-поліфенолів у реакції з пероксирадикалами етилбензолу пояснюється низькими значеннями міцностей зв'язків реакційних центрів та енергій вищих зайнятих молекулярних орбіталей молекул. Встановлено залежності між кінетичними параметрами антирадикальної активності даних рослинних фенолів та їх електронною будовою у вигляді двофакторного кореляційного рівняння, що дозволяє у ряді неутруднених фенолів передбачати їх антирадикальну та антиоксидантну активності. Вивчено особливості хемілюмінесценції, що спостерігаються у процесі інгібованого природними фенолами окисненні етилбензолу та соняшникової олії. Встановлено, що реакція між фено- та пероксильним радикалами може бути джерелом хемілюмінесцентного світіння. Показано, що основні закономірності у зміні антиоксидантної активності даних фенолів і рослинних екстрактів, встановлені у процесі окиснення модельної системи (етилбензол), зберігаються і у разі переходу до природної системи (соняшникової олії).

  Завантажити